1–2 жовтня 2026 року представник Карпатського національного університету імені Василя Стефаника взяв участь у міжнародній конференції «100 років технологій у конференц–перекладі» (100 Years of Technology in Conference Interpreting – INTTECH100), що відбулася в Женеві, Швейцарія. Конференція об’єднала дослідників, викладачів усного перекладу та практикуючих перекладачів для обговорення ролі технологій у сучасному конференц-перекладі та їхнього впливу як на професійну діяльність, так і на підготовку майбутніх усних перекладачів.
Організаторами конференції виступили Факультет усного та письмового перекладу (FTI) Женевського університету та Міжнародна організація праці (ILO). Захід став майданчиком для фахового обговорення актуальних питань, що перебувають на перетині усного перекладу та сучасних технологій.
Програма першого дня була зосереджена передусім на дистанційному та автоматизованому усному перекладі (CAI). Учасники обговорювали психофізіологічні аспекти дистанційної роботи усних перекладачів, значення візуальної підтримки та якості звуку, а також використання засобів автоматизованого усного перекладу (CAI) в режимі реального часу. Окрему увагу було приділено можливостям автоматичного розпізнавання мовлення (ASR) та інструментів на основі штучного інтелекту для підтримки роботи перекладача.
Другий день конференції був присвячений насамперед штучному інтелекту в усному перекладі. Доповіді стосувалися якості перекладу, створеного за допомогою ШІ, підходів до оцінювання машинного усного перекладу та можливостей автоматизації оцінювання якості усного перекладу. Програма поєднувала пленарні доповіді, презентації результатів досліджень та панельні дискусії, створюючи простір для ширшої дискусії про співвідношення технологічних інновацій і людської експертизи в усному перекладі.
Важливою частиною конференції стала постерна сесія 2 жовтня, під час якої Юрій Великорода, доцент кафедри англійської філології КНУВС, та Олександра Літвіняк, доцентка кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура представили спільне дослідження «Виклики сучасної практики усного перекладу: порівняння очного та дистанційного форматів в українському контексті. Робота пройшла рецензування та була відібрана для представлення в межах міжнародної постерної сесії, присвяченої різним аспектам сучасної практики усного перекладу та використання технологій.
Дослідження ґрунтується на опитуванні 105 професійних усних перекладачів, які працюють з українською мовою, та аналізує особливості сучасної перекладацької практики в очному й дистанційному форматах. Особливу увагу приділено викликам, характерним для обох форматів роботи, а також зміні ролі дистанційного перекладу. Результати свідчать про формування дедалі більш гібридного професійного середовища: очний і дистанційний переклад створюють різні за своєю природою труднощі, однак немає підстав однозначно вважати один із цих форматів складнішим за інший. В українському контексті дистанційний переклад набув додаткового значення після початку повномасштабної війни, оскільки дав багатьом перекладачам можливість продовжувати професійну діяльність в умовах переміщення, перебоїв у роботі інфраструктури та безпекових викликів.
Участь у INTTECH100 дала можливість не лише представити результати дослідження міжнародній академічній та професійній спільноті, а й долучитися до актуальної дискусії щодо технологічної трансформації конференц-перекладу. Питання, порушені під час конференції — від дистанційного перекладу та засобів комп’ютерної підтримки до використання штучного інтелекту, — мають безпосереднє значення для подальшого розвитку підготовки конференц-перекладачів та формування компетентностей, необхідних майбутнім фахівцям у професійному середовищі, що стрімко змінюється.
Участь у конференції стала можливою завдяки фінансовій підтримці Генерального директорату з логістики та усного перекладу для конференцій (DG LINC) Європейського парламенту в межах проєкту «Консолідація потенціалу та забезпечення сталого розвитку підготовки конференц-перекладачів з української мови у КНУВС – 2026–2027», який реалізується КНУВС та фінансується Європейським парламентом.
